Ýyldyz: Wersiýalaryň arasyndaky tapawut

Content deleted Content added
Gysgaça mazmuny ýok
Gysgaça mazmuny ýok
Setir 2:
'''Ýyldyz''' — jümmüşinde termoýadro sinteziniň reaksiýalary bolup geçýän (ýa-da öň bolup geçen), öz grawitasiýasynyň güýji bilen saklanýan, [[ýagtylyk]] goýberýän massiw [[gaz]] şary.
 
Ближайшей к [[Земля|ЗемлеÝer]]e iň звездойýakyn являетсяýyldyz [[СолнцеGün]] bolup, типичныйol представительG [[Спектральныйspektral класс|спектрального классаklas]]ynyň Gadaty wekilidir. ЗвёздыÝyldyzlar образуются[[grawitasiýa|grawitasion]] gysylmanyň изnetijesinde газовоgaz-пылевойtozan средыgurşawyndan (главным образом изesasan, [[водородwodorod]]а иbilen [[Гелийgeliý|гелияgeliden]]) вemele результате [[гравитация|гравитационного]] сжатияgelýärler. Температура вещества вÝyldyzlaryň недрахjümmüşindäki звёздmaddalaryň измеряетсяtemperaturasy миллионамиmillion [[кельвинkelwin]]ов, аýüzündäki наmaddalaryň ихtemperaturasy bolsa, поверхностиmüň kelwin тысячамиbilen кельвиновölçelýär. Энергия подавляющего большинства звёзд выделяется в результате [[термоядерная реакция|термоядерных реакций]] превращения водорода в гелий, происходящих при высоких температурах во внутренних областях. Звёзды часто называют главными телами [[Вселенная|Вселенной]], поскольку в них заключена основная масса светящегося вещества в природе. Примечательно и то, что звёзды имеют отрицательную [[теплоёмкость]].
 
[[Faýl:Starsinthesky.jpg|thumb|250px|Область формирующихся звёзд в [[Большое Магелланово Облако|Большом Магеллановом Облаке]]]]